Керівник наукової громадської організації “Університет досліджень та розробок” (ГО “УДР”) та її співзасновник, доктор біологічних наук професор Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Володимир Лущак цього року знову посів першу сходинку серед всіх науковців України і у всіх галузях наук.
У жовтні 2023 John P.A. Ioannidis з колегами у Elsevier Data Repository видали статтю “Оновлені загальнонаукові авторські бази стандартизованих показників цитування”, де подали результати роботи авторського колективу по оцінці ефективності науковців світу (DOI:10.17632/btchxktzyw.6). Це так званий Стенфордський рейтинг чи список, який ширше відомий як список 2% найбільш цитованих вчених світу. Оригінальну статтю можна знайти тут: https://elsevier.digitalcommonsdata.com/datasets/btchxktzyw/6. Вона знаходиться у відкритому доступі.
До списку 2% найбільш цитованих вчених світу всього ввійшли 204644 науковці з усіх галузей науки. В. Лущак у загальному списку посідає 15433 місце. Реально він входить до числа 0,16% найбільш цитованих вчених світу з усіх галузей знань. З України наступний
щабель (позиція у списку 17906) займає теж біохімік О. Демченко. Ще далі з великим відривом (далі від позиції 44000) йдуть фізик В. Гусинін, хімік з зануренням у біологію Б. Мінаєв, біологи О. Кришталь та покійний О. Вайсерман. Таким чином біологи, а саме
біохіміки, фізіолог та геронтолог надійно посідають вершини української науки за тим, наскільки вони ефективні на міжнародному науковому рівні, наскільки вони там впізнавані.
Реально, стандартизований показник цитувань вказує на те, наскільки великий вплив на світову науку має той чи інший вчений. Тобто, наскільки його роботи потрібні іншим вченим чи наскільки вони визнаються світовою науковою спільнотою.
До списку найбільш цитованих вчених з України ввійшов також співзасновник ГО “УДР” доцент Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника кандидат біологічних наук О. Лущак.
Далі йде довільний переклад анотації згаданої вище статті:
“Показники цитування широко використовуються та час від часу ними навіть зловживають. Ми створили загальнодоступну базу даних вчених з найбільшою кількістю цитувань, яка надає стандартизовану інформацію про цитування, h-індекс, hm-індекс з поправкою на співавторство, цитування статей із різними авторськими позиціями та зведений показник (с-показник). Окремі дані показані для всієї кар’єри та, окремо, для одного останнього року. Наведені метрики з самоцитуваннями і без них, а також співвідношення кількості цитувань і цитованих статей. Відповідно до стандартної класифікації Science-Metrix вчені класифікуються за 22 науковими напрямками та 174 підгалузями. Для всіх науковців, які мають щонайменше 5 робіт, також надаються процентилі для окремих галузей і підгалузей.
Дані за кар’єру оновлені до кінця 2022 року, а дані за один останній рік стосуються цитувань, отриманих протягом календарного 2022 року. Відбір базується на 100 000 найкращих вчених за оцінкою c (з і без самоцитат) або процентилем ранг 2% або вище в підполі. Ця версія (6) базується на часовому зрізі Scopus від 1 жовтня 2023 року, оновленому до кінця 2022 року цитування. У цій роботі використовуються дані Scopus, надані Elsevier через лабораторію ICSR (https://www.elsevier.com/icsr/icsrlab). Розрахунки проводилися з використанням усіх профілів авторів Scopus станом на 1 жовтня 2023 року. Якщо автора немає в списку, це просто тому, що значення сукупного показника було недостатньо високим, щоб з’явитися в списку. Це не означає, що автор погано працює.
Опублікована версія відображає профілі авторів Scopus на момент обрахунку.
Ми попереджаємо користувачів, що всі показники цитування мають обмеження, і їх використання має бути поміркованим і розважливим. Для додаткової інформації ми посилаємося на Лейденський маніфест: https://www.nature.com/articles/520429a“.
